«Ми відповідальні не лише за те, що робимо,
а й за те, чого не робимо»
Ж. Мольєр
1. Визначення помилки
Безвідповідальність — невиконання обов'язків у встановлений строк або належним чином, небажання передбачати наслідки свого вибору.
2. Близькі за значенням слова:
Необов'язковість, неправдиві обіцянки, невиконанність, безпечність, самоусунення, недбалість, ненадійність.
3. Словесні вирази помилки:
«Нічого не знаю — моя хата скраю»,
«Я зробив так, а якщо когось такий результат не влаштовує, то нехай самі роблять»,
«Так-так, я ж обіцяв зробити ще минулого місяця: от із понеділка точно почну…»,
«Вийде — зроблю, не вийде — обійдуться»,
«На наш вік вистачить, а після нас — хоч потоп»,
«Що з мене взяти, я людина маленька»,
«Пунктуальність — це не мій "коник"»,
«І так зійде»,
«Зроблю як-небудь, коли-небудь…»,
«Я просто забув — пізніше зроблю»,
«Так закрутилася, що не встигла твоє замовлення вчасно зробити»,
«Ну, не зробив, ну і що? Так обійдешся», та інші.
4. Форми прояву
Пошук виправдань для невиконання доручень і обов'язків.
Безвідповідальне ставлення до свого здоров'я (не звертати уваги на перевантаження, біль, внутрішній дискомфорт тощо).
Запізнення на зустрічі — «Нічого страшного, подумаєш, пізніше прийду».
Невиконання доручень, обов'язків у колективі: на роботі, у сім'ї — «Обійдуться без мене», «Стільки людей, хтось та й зробить».
Самоусунення від виховання дітей, пояснюючи це нестачею часу, і перекладання відповідальності за їх виховання на інших — на родичів, на педагогів.
Приймати рішення, не замислюючись про наслідки. Наприклад, взяти додому тварину, а потім не доглядати за нею, не вигулювати її.
Порушення правил (дорожнього руху, техніки безпеки тощо), інструкцій (з охорони праці, пожежної безпеки тощо), вважаючи, що нічого страшного не станеться.
Обіцяти іншим людям, часто поспіхом, на ходу, в запалі неодмінно виконати щось, навіть не замислюючись, чи вийде це насправді.
Забути зробити обіцяне, вважаючи, що якщо забув «не зі зла», то й відповідальності за це не несеш.
Давати обіцянки, які людина не збирається виконувати, щоб від неї в цей момент відчепилися, сподіваючись потім якось «викрутитися».
Та інші.
5. Механізм помилки
В основі безвідповідальності лежить переконання, що краще ні за що не відповідати («Якщо не брати на себе жодних обов'язків, то й відповідальності ніякої нести не треба»).
Небажання виконувати роботу, яку необхідно робити («Нецікаво, не хочеться»), призводить людину до необов'язковості: «Якщо не хочу робити, то й не буду».
Однією з причин виникнення безвідповідальності є небажання виконувати обов'язки, дотримуватися режиму дня, дисципліни, вважаючи, що це нецікаво, неважливо, сподіваючись, що за це не спитають. Тоді, наприклад, керуючись миттєвим бажанням і безпечністю: «Якщо начальства немає на місці, можна піти з чергування, навряд чи щось станеться», людина може порушити свої посадові обов'язки.
Небажання долати труднощі під час виконання дорученої справи й думка «Хто везе, на тому і їдуть» сприяють самоусуненню.
Легковажне ставлення до своїх слів призводить людину до неправдивих обіцянок. Людина вважає, що головне — пообіцяти, а там якось буде («Якщо не зможеш виконати — нічого страшного, усяке в житті буває»). Вона не замислюється, що може підвести інших — «Подумаєш, пообіцяв, ну, не зміг».
Також причиною безвідповідальності є нерішучість. Людина не бере відповідальності за якусь справу, боячись поганої думки про себе з боку оточення, самоусувається лише тому, що це не вважають крайнім.
Залежність від комфорту, дрібних зручностей стає перешкодою для виконання обіцянок. Наприклад, змінилися погодні умови (дощ або мороз), людина передумала їхати на зустріч, де на неї чекали, де вона була потрібна.
Також до самоусунення, безвідповідальності призводять егоїзм і пасивність: «Нехай в інших про це голова болить, а мені й так добре». Наприклад, колективу потрібно в зимовий час підтримувати плюсову температуру в приміщенні, щоб не зіпсувався комп'ютер, не перемерзли речі, якими всі користуються. А людина вирішує для себе, що є інші люди, які зроблять це без її участі.
6. Шкода
Безпечне ставлення людини до свого здоров'я призводить до хронічних захворювань.
Людина, яка самоусувається від колективних справ заради розв'язання своїх проблем, покладається лише на власні сили, оскільки не вміє і не вчиться взаємодіяти в колективі.
Безпечність під час виконання важливих, необхідних справ призводить до матеріальних втрат. Наприклад, під час перекриття даху порушили технологію покрівельних робіт («І так зійде»), дах почав протікати, довелося переробляти (купувати новий матеріал).
Виконуючи свою роботу неналежним чином, неякісно (як-небудь), людині не завжди вдається достатньо заробляти, доводиться часто змінювати роботу. Це небажання і невміння працювати не дає їй можливості набути позитивного досвіду та впевненості у власних силах.
Коли людина не виконує обіцяного, вона підводить людей, які на неї сподівалися, будували плани, розраховували на її допомогу. Це створює про неї негативну думку в оточення. Людина втрачає їхню довіру.
Невиконанність призводить до незавершеності справ. Справи накопичуються, а людина потім в авральному режимі змушена їх доробляти.
Недбале ставлення дорослих до поведінки дітей часто призводить до трагедій. Наприклад, дитина може випасти з вікна, залишеного відчиненим.
Безвідповідальність людини до свого способу життя («Мені байдуже до наслідків») призводить до набуття негативних рис характеру, веде до залежностей (алкогольної, комп'ютерної, ігрової тощо).
Безвідповідальна людина сприймає відповідальність як покарання, обтяження, тому вона відмовляється від можливості виконати доручену справу, а отже, і від набуття позитивного досвіду.
Постійне самоусунення від колективних справ, від своїх обов'язків робить людину пасивним спостерігачем. Вона проживає своє життя у відмові від відповідальності, а отже — від активності, яка сприяє її розвитку.
7. Мотиви й альтернатива
| Мотиви (хибні переконання, установки) | Альтернатива |
|---|---|
| «Інші запізнюються, і мені можна». | Краще розібратися у власних причинах запізнень і орієнтуватися на позитивні приклади. |
| «Якщо дозволяє ситуація, правила можна й порушити, може, минеться». | Звичка дотримуватися встановлених правил допомагає діяти спокійно й без вагань (на дорозі, на виробництві тощо). |
| «І так зійде. Зроблю як-небудь, коли-небудь». | Своєчасна і якісна робота не створює нікому проблем і підвищує інтерес до неї. |
| «Якщо в мене щось не виходить, то винні обставини, а за них я не відповідаю». | Допомагають аналіз власних дій і звернення по допомогу до того, у кого ця справа виходить. |
| «Нехай хтось зробить за мене, бо я не можу і не хочу». | Якщо не самоусуватися від справ, з'являється впевненість, тому що є затребуваність, набувається досвід. |
| «Домашні справи мене не стосуються, бо через роботу на них немає часу». | Близькі можуть не прийняти таку позицію, тоді в сім'ї будуть постійні сварки. Планування допоможе так розподілити час, щоб його вистачало і на домашні справи. |
8. Способи подолання помилки й профілактика
Щоб відповідально підійти до справи, обмірковувати всі варіанти її виконання, чітко й чесно визначити для себе: за що я сьогодні відповідаю, де я можу проявити ініціативу і як досягти якісного результату.
Не треба брати на себе більше, ніж необхідно для досягнення результату.
«Подумай, чи правильним і чи можливим є те, що ти обіцяєш, бо обіцянка є боргом» (Конфуцій).
Поставити собі за мету не виправдовуватися браком часу, а навчитися так його розподіляти, щоб його вистачало на необхідні справи.
«Характер — це готовність взяти на себе відповідальність за своє власне життя» (Д. Дід`єн). Відповідальність — це коли проявляєш ініціативу. Якщо людина робить те, чого вона справді хоче, вона починає шукати не виправдання, а можливості. Наприклад, щоб знайти хорошу роботу, людина розвиває професіоналізм, комунікабельність, інші корисні навички. Так само і в будь-якому питанні та сфері життя.
Учитися співпрацювати з людьми, а для цього виробляти в собі якості, які ми самі цінуємо в інших — завжди поважають і цінують того, на кого можна покластися, хто не підведе.
«Вимагаючи, щоб відповідальність несли інші, неси її сам» (Солон).
9. Інша крайність:
Гіпервідповідальність, надмірна заклопотаність, надмірне обтяження себе.
10. Позитивні якості:
Відповідальність, надійність, виконанність, пунктуальність, ініціативність.
11. Позитивна якість, яку можуть сприймати як безвідповідальність:
Розподіл відповідальності за виконання певної частини спільної справи між членами колективу можуть сприймати як ухилення від власної відповідальності.
Для усунення досвіду помилки необхідно виконання всіх етапів роботи над собою.