«Людина забобонна лише тому, що полохлива;
вона полохлива лише тому, що неосвічена»
П. Гольбах
1. Визначення помилки
Забобон — прийняття упереджень, надання значення всьому марновірному, хибному.
2. Близькі за значенням слова:
упередження.
3. Словесні вирази помилки:
«Це погана прикмета»,
«Зустріти людину з порожніми відрами — не на добро»,
«Від долі не втечеш»,
«Навели порчу (пристріт)»,
«Чекай біди!»,
«Нікуди від цього зла не подінешся!»,
«Лише надприродні сили можуть допомогти!» та інші.
4. Форми прояву
Занепокоєння, острах, страх, коли людина помічає «погану прикмету» (розсипала сіль — «Буде сварка!»).
Надання значення кожній дрібниці — з якої ноги встав, чи щасливе число тощо.
Надання значення гороскопам, астрологічним прогнозам: «Написано — не починати нову справу, то навіщо й їхати за покупками!».
Створення для себе «особистого набору прикмет»: у якому одязі йти на зустріч, щоб пощастило, а які прикраси не вдягати (бо в них колись не пощастило), особисті «невдалі» дні тощо.
Пошук ворожок, екстрасенсів, людей із «надприродними» здібностями як єдиного засобу розв’язати проблему («Іншої надії вже немає!»).
Ставлення до будь-яких не дуже приємних життєвих подій як до «покарання», страх перед невдачами, бажання «краще нічого не робити», аби лише їх уникнути.
Віра людини в пристріт, порчу як у щось неминуче, незалежне від неї. Виконання обрядів, наявність талісманів тощо, щоб запобігти шкоді від пристріту.
Бездіяльність, покірність ситуації, коли людина погоджується з упередженням, вважаючи, що все вже наперед визначено і немає сенсу «боротися», щось змінювати. Наприклад: «Це мій хрест, тепер буду страждати все життя». Та інші.
5. Механізм помилки
Забобони виникають у тому разі, якщо людині бракує досвіду та знань для пояснення будь-яких подій. Людина надає надмірного значення, вкладає особливий зміст у події (наприклад, коли послизнулася на дорозі або її звільнили з роботи) і вигадує їм неминуче продовження (наприклад, це обов'язково призведе до сварки або тепер усе життя піде шкереберть). Або вкладає особливий зміст у предмети, наприклад, купує додому ганчіркового домовика — «Тепер у сім'ї буде благополуччя!», одягає на важливу зустріч лише «щасливі» речі — «Щоб усе склалося добре». А якщо в людини хоча б раз щось збігається або їй здається, що збіглося, то в неї зміцнюється забобон. Це відбувається тому, що людина не вміє й не хоче аналізувати ситуацію, не намагається побачити логічний зв'язок між подіями і схильна бачити причину того, що сталося, в інших людях або обставинах. Таким чином формується хибна думка про те, що сталося.
Тому можна зазначити, що в основі забобону лежить небажання думати, шукати реальні причини подій, а також брати на себе відповідальність за своє життя й займати активну життєву позицію: «Не мною керують обставини, а я керую своїм життям з урахуванням реальних обставин».
Появі забобонів сприяє страх. «Страх є причиною, завдяки якій забобон виникає, зберігається і підтримується» (Б. Спіноза). З людиною, як правило, трапляється те, чого вона боїться, адже в такому разі вона несвідомо цього поганого чекає, а можна навіть сказати, що шукає. У цьому випадку ми програмуємо себе («Якщо повернуся додому і не подивлюся в дзеркало, станеться нещастя», «Якщо хочеш скласти іспит, треба покласти п'ятачок під п'яту»).
Крім того, людина може вигадувати для себе певні прикмети. Наприклад, у певному одязі їй щастить, а в певному — ні, наділяє магічною силою деякі предмети — талісманом може бути не лише якийсь традиційний предмет (коштовний камінь, статуетка, монета тощо), а й будь-який предмет, обраний самою людиною («щасливий» ґудзик). Як забобони можуть виступати не лише прикмети, а й будь-які переконання, вигадані самою людиною. Наприклад, упереджене ставлення до якоїсь людини і думку про те, що розмова з нею закінчиться погано, також можна розглядати як забобон.
6. Шкода
Накручування себе, самопрограмування і залякування себе іноді можуть призводити до хвороб (голова болить від страху, що щось станеться, або підвищився тиск, коли дізнався, що «день нещасливий»).
Забобонна людина дуже довірлива, її легко переконати у впливі будь-яких обставин, надприродних сил на її життя та в неможливості самостійно змінити ситуацію.
Така людина може легко стати іграшкою в руках недобросовісних людей, часто вона стає для них джерелом наживи. Якщо людина вірить у гороскоп, вона готова віддати чималу суму за його складання. Не вміючи налагодити взаємини в сім'ї, людина готова йти до ворожки й оплачувати послуги з привороту, відвороту тощо.
Забобонна людина схильна до апатії, фаталізму. Вона не вірить у власні сили та можливість змінити будь-яку ситуацію. У такої людини виникають думки, що їй не щастить у житті, що вона народилася під нещасливою зіркою, над нею тяжіє фатум тощо. Тому в неї немає сил для реального поліпшення свого життя.
Через забобони у людини формується багато оман, стериотипів.
Таким чином, людина не лише позбавляє себе здатності розкрити власний потенціал, змінити власне життя, а й відмовляється від допомоги, яку їй можуть надати люди, що її оточують.
7. Мотиви й альтернатива
| Мотиви (помилкові думки, установки) | Альтернатива |
|---|---|
| «Якщо це сталося (прикмета), то так і буде». | Уміння бачити логічний зв'язок між подіями допомагає вжити потрібних заходів і змінити ситуацію. |
| «Нікуди від цього не подітися, усе буде погано». | У житті є і хороше, і погане. А людина має здатність сама вирішувати, у який бік повернути своє життя. І навіть якщо вже повернула «не туди», можна на півдорозі зупинитися й змінити рішення. |
| «Лише надприродні сили (екстрасенси, ворожки) можуть допомогти». | У своєму житті кожен цілком здатний розібратися сам (звісно, якщо заспокоїтися, сісти й подумати). Але буває, що не завадить звернутися по допомогу (і краще не до сумнівного джерела інформації). Наприклад, звернутися до знайомої розсудливої людини або до доброго друга (тут уже кожен сам вирішує, кому можна більше довіряти). Але головне, щоб рішення ґрунтувалося не на таємничих припущеннях, а було розумно й відкрито пояснене. |
| «Якщо мені це наворожили, то долю вже не зміниш». | Є випадки, коли людині передбачають її майбутнє за певними показниками в теперішньому. Але оскільки можна змінити теперішнє, ми змінюємо й майбутнє. Є багато випадків, коли в людини на руці «написано» одне, а життя вона прожила зовсім по-іншому. |
8. Прийоми подолання помилки й профілактика
Якщо щось незрозуміло, намагатися знайти додаткові знання.
Звертатися за порадою, по допомогу до розсудливих людей. Бажано до тих, хто зарекомендував себе як розумна, розважлива людина, здатна об'єктивно подивитися на ситуацію.
Навчитися аналізувати власну поведінку, бачити логічний зв'язок між подіями та відкидати «забобонні варіанти» пояснення подій. Наприклад, відзначити для себе, що сьогодні провалив співбесіду не тому, що не ту краватку вдягнув, а тому, що поспішав під час розмови, дивився на годинник, перебивав співрозмовника і, до того ж, не вимкнув мобільний телефон (а несподіваний дзвінок став останньою краплею, яка зіпсувала все враження).
Відрізняти вигаданий забобон від реального припущення щодо майбутнього. Наприклад, якщо в сім'ї прийняте жорстоке поводження з дітьми, то в майбутньому на них чекають певні проблеми, і це можна визначити без ворожіння чи гороскопа.
Не розглядати всі неприємні для нас події як однозначні «нещастя» чи «покарання» за щось. У кожній, навіть не дуже вдалій події, можна знайти корисний досвід. Тоді не буде страху перед «неприємними» моментами життя. Наприклад, малюк сильно застудився, захворів на бронхіт і потрапив разом із мамою до лікарні. На перший погляд ситуація — «суцільне покарання», але саме в цій лікарні малюк опинився в дитячому колективі, де за тиждень навчився ходити й говорити прості слова, а також знайшов перших товаришів «по нещастю». Або, наприклад, у людини в дорозі зламалася машина. Забобонна людина скаже: «Ну от. Талісман удома забув!». А людина, вільна від забобонів, зверне увагу на багато інших речей: тепер вона знає, де розташована найближча шиномонтажна майстерня, завела нові корисні знайомства й заодно відремонтувала несправності в автомобілі.
Дивитися, яке реальне завдання стоїть переді мною зараз, і що особисто я можу зробити для його виконання (бажано якомога конкретніше). Наприклад, завдання — пройти співбесіду для працевлаштування. Реальні дії: звернути увагу на свій зовнішній вигляд, підготуватися розповісти про себе й відповісти на запитання, взяти необхідні документи. Якщо все це зробити якісно, то не знадобляться додаткові «милиці» у вигляді «п'ятака під п'яту».
Свобода від забобонів дає нам можливість бачити життя ширше та повніше.
10. Інша крайність: зневіра, скептицизм, нігілізм.
11. Позитивна якість: впевненість, об'єктивність, компетентність, пізнання.
12. Позитивні якості, які сприймаються як самолюбство: уважність до ознак зміни погоди, уміння передбачати результат за фактами.
Для усунення досвіду помилки необхідно виконання всіх етапів роботи над собою.