«Хвастощі — привласнення собі благ, яких насправді немає».
Теофраст
«Хвалитися — значить без усякої чемності казати іншим: я кращий за вас».
П'єр Буаст
1. Визначення помилки
Хвастощі — вихваляння чого-небудь свого, своїх чеснот, часто уявних, перебільшених.
2. Близькі за значенням слова: бахвальство (хвалькуватість), розхвалювання, похвальба, пихатість (чванливість).
3. Тлумачення близьких за значенням слів
Розхвалювання — приписування неіснуючих чеснот, опис лише одних плюсів, без урахування недоліків.
4. Словесні вирази помилки:
«Це саме я зробив!»;
«А от я…»;
«Сам себе не похвалиш — ніхто не похвалить»;
та інші.
5. Форми вияву
Продумування, як виставити напоказ свої чесноти або придбання, щоб самоствердитися перед іншими й самим собою (підтвердити для себе свою значущість, силу, здібності).
У розмовах із людьми людина розповідає про свої придбання (нерухомість, техніка, прикраси, одяг), щоб показати свій «високий» рівень життя («А я от що купив! Оце я що тепер можу собі дозволити!»).
Хвастощі своєю обізнаністю: щоб бути оціненим у колективі, людина розповідає чийсь секрет, чужу таємницю.
Розхвалювання неякісного товару з метою його швидкого збуту.
Хвастощі, що виявляються в діях людини: надіти дорогі прикраси — «щоб усі зойкнули», проїхати повз дім друзів на новій машині — «щоб вони побачили й позаздрили».Причиною хвастощів також є гордість собою, своїми чеснотами, часто перебільшеними, уявними. Людині здається, що це їй необхідно для гарної репутації в суспільстві: «Якщо не наговорити про себе побільше хорошого, то й поважати не будуть».
7. Шкода
За хвастощами також стоїть бажання зняти із себе відповідальність та уникнути звинувачень — шляхом приписування собі уявних добрих справ, намірів тощо. Наприклад, хвалячись своїм «героїчним» вчинком («спізнився — рятував потопаючого»), людина вірить, що її не покарають.
В основі хвастощів лежить переконаність, що, вихваляючи себе, свої чесноти, успіхи, досягнуті результати, людина стає ціннішою в очах інших людей (а також у своїх власних). Це, як вважає людина, не заважає їй, а тільки допомагає привернути до себе ще більше уваги й стати успішнішою.
Хвалячись своїми необмеженими здібностями у виконанні будь-якого доручення, плану й не співвідносячи їх зі своїми силами та можливостями, людина потім не справляється. Цим вона створює про себе негативну думку в колективі, викликає в інших роздратування, образи або глузування. У відповідь вона конфліктує, ображається.
Хвалячись досягнутим, людина захоплюється і може на цьому зупинитися, перестати рухатися вперед, шукати нові рішення в якійсь галузі. Відбувається застій, накопичуються проблеми.
Хто занадто багато хвалить себе та свої вчинки, той псує стосунки з іншими — люди можуть відчути себе приниженими або «незрівнянно гіршими» поруч із такою «успішною» людиною. Це створює дискомфорт у спілкуванні з нею, її можуть через це уникати.
8. Мотиви й альтернатива
| Мотиви (омани, установки) | Альтернатива |
| «Сам себе не похвалиш, ніхто не похвалить». | Діяти не заради похвали, а заради користі всім, що неодмінно дасть позитивні результати. |
| «Треба створити собі імідж, похвалитися успіхами, щоб бути в центрі уваги — помітять, оцінять, просунуть»; «Не похвалишся — не помітять». | Людину оцінюють за корисними справами. А коли справи розходяться зі словами, то й «імідж» буде зіпсований. Краще бути собою, а не здаватися кимось. |
| «Треба ж про щось говорити, чому б не похвалитися». | При спілкуванні важливо, щоб передана інформація була корисною та цікавою співрозмовнику. |
9. Прийоми подолання помилки й профілактика
«Похвали не годують, не гріють». Від того, що похвалишся, кращим не стаєш.
Задоволеність собою та впевненість у собі, здобуті за допомогою хвастощів, — це самозаспокоєння, ілюзія, що все гаразд. Хвастощі зупиняють людину в пошуку способів, як поліпшити своє життя.
10. Інша крайність: сором'язливість, самоприниження, замкнутість.
12. Позитивна якість, яку сприймають за хвастощі: бажання поділитися позитивним досвідом, радісна розповідь про позитивні результати.