Забобон — один із найжахливіших бичів людства.
Руссо, Жан Жак
Найбільш забобонні епохи були завжди
епохами найжахливіших злочинів.
Вольтер
У житті будь-якої людини час від часу виникають різні труднощі. Причому, не обов'язково це якась складна ситуація або проблема, а часто просто несподіваний поворот справ або неможливість зробити плановане як було намічено, знайти з кимось спільну мову, отримати допомогу від інших.
Що ж лежить в основі виникнення життєвих труднощів і чи можна уникнути їхньої появи? Якщо бути уважним до себе, то ми побачимо, що будь-яка скрутна ситуація має свої причини і не виникає на порожньому місці. При цьому необхідно бути щирим, щоб визнати, що причинами труднощів, які виникають, є не зовнішні обставини, а внутрішній стан людини або її ставлення до ситуації, справи. Це може бути невміння, небажання або неготовність людини розв'язувати позитивним чином життєві завдання, що стоять перед нею. Відсутність готовності людини до виконання будь-якої діяльності може бути через нестачу позитивного досвіду або наявність помилок, стереотипів. Іноді людина навіть помилково вважає, що "без проблем не можна - це частина її життя і завдяки проблемам люди розвиваються", не усвідомлюючи, що розвиток - це процес, який складається з позитивних подій. І людина розвивається не завдяки, а всупереч проблемам, які й виникають тільки як наслідок затримування розвитку, втрати гармонії.
Але звідки вони беруться ці забобони - міцно усталені помилки?
I
Забобон — дитя невігластва.
Гезлітт
Будинки нові, але забобони старі.
NN
Виявляється, багато забобонів і помилок у своїй основі мають якесь марновірство. У тлумачному словнику Ожегова забобон визначено як "хибний, забобонний погляд на що-небудь, що став звичним. Отже, ключовим питанням у забобонах є забобони. Під останнім традиційно (загальновизнано) розуміють "віру в що-небудь надприродне, таємниче, у ознаки, у прикмети".
Виявлено, що деякі люди не починають нових справ у понеділок через забобони "понеділок невдачливий день". У результаті виникають труднощі у виконанні робіт у строк. Але є й такі люди, хто відкладає важливі справи до понеділка, нібито щоб почати нову справу з новими силами, після вихідних.
Інші вірять, що не можна, щоб їм перейшла дорогу людина з порожнім відром, мовляв, до невдачі. А чому - пояснити не можуть.
Багато хто з вас, напевно, чув, що, нібито, не можна через поріг спілкуватися, а тим паче брати або давати іншим що-небудь. Це марновірство заважає взаємодопомозі та нормальному спілкуванню. Цей забобон заснований на забобоні, що якщо давати через поріг, то це до нещастя.
Але як з'являються забобони, і чи є між традиціями і забобонами зв'язок?
II
Кожній людині властиво помилятися,
але наполягати на помилках властиво тільки дурневі.
Цицерон.
Коли забобон проникає в голову народу,
воно залишає там запас дурниць на багато століть.
П. Буаст
Насправді механізм виникнення забобонів досить простий і полягає в тому, що наявний колись взаємозв'язок між явищами або подіями втрачається (тобто суть), а приказка залишається (форма).
Наприклад, забобон щодо порога в основі має традицію предків слов'ян, які будували дерев'яні хати, а родичів ховали під входом у житло, тобто під порогом. І було не шанобливо спілкуватися і передавати предмети, вести обмін через померлого родича, тобто перебуваючи на порозі. Це можна зрозуміти і визнати як повагу до пам'яті померлих родичів.
Поріг узагалі вважався священним місцем у багатьох народів ще з давніх-давен.
Люди з часом забувають про взаємозв'язок, наприклад, того, що не етично торгуватися, вести справи над могилою родича і що поріг - священне місце предків слов'ян. Адже вже давно ніхто не ховає під порогом будинку, не кажучи вже про багатоповерхові будинки. А боязнь віддавати або брати через поріг збереглася, передаючись із покоління в покоління.
Ще приклад: деякі люди, боячись настання чогось несприятливого, стукають по дерев'яних предметах, так би мовити, щоб нічого не сталося. Ця "методика" або традиція дуже давня. Коріння її сягає первісного суспільства, в якому люди боялися духів блискавки, лісу тощо і намагалися їх відлякати стуком по дереву (найпоширеніший і найвідповідніший предмет). Знань як захиститися від негараздів природи у них, звісно, не було.
Але навіщо сучасна людина ускладнює собі життя? Чому ж сучасні люди вірять у забобони? Як їх набувають?
III
Страх є причиною, завдяки якій
забобон виникає, зберігається і підтримується.
Б. Спіноза
Забобони - релігія слабких умів.
Едмунд Берк
Люди вірять у забобони з тієї причини,
що їм періодично дорогу
"перебігає" власна дурість.
(NN)
Найчастіше причинами перейняття людиною забобонів є довірливість, страх і нерозсудливість.
Наприклад, багатьох із дитинства переконували, що чорна кішка, яка перебігла дорогу, приносить невдачу. Але якщо подумати, то, як кішка, яка гуляє де хоче незалежно від нас та інших людей може заважати нам у досягненні наших цілей. Та звісно ніяк. А чим ми відрізняємося від єгиптян, які ще в давнину вважали кішок священними, і зараз у жодному разі не будуть гнати кішку, яка перебігає їм дорогу. Для них це незрозуміло й абсурдно.
Люди незадоволені й бояться, коли зустрічають людину з порожнім відром, вважаючи це знаком бідності чи невдачі. Та й узагалі будь-яка мисляча людина не приймає забобонної думки, а, розмірковуючи, навпаки, їх позбуватиметься.
А що з тим, хто погоджується жити за забобонами?
IV
Страшний не сон, а його тлумачення.
Олександр Климов.
Давайте подивимося, як впливають на людину забобони. Деякі забобони можуть підбурювати людину на боязкість, і відповідно на життя в стані страху. Наприклад, такі: "розбити дзеркало - до лиха", "ластівка залетіла у вікно - до смерті" тощо. Якщо розібратися, то видно, що сон - це результат наших вчинків, думок, переживань за минулий день. Який день, такий і сон.
А дзеркало вважалося місцем проживання двійника людини. Розбити дзеркало було ще погано і з матеріальних міркувань. Але зараз усі ми знаємо, що дзеркало (як і фото) не є частиною людини, а отже, не впливає на її добробут (за винятком витрат на купівлю нового).
Ластівка будує гнізда часто над вікнами будинків і в сучасний час. І іноді помилково може залетіти у вікно. З практики частіше це коли птахи годують пташенят, постійно літаючи за кормом. Не дивно, що іноді промахуються. А коли молоді ластівки вчаться літати, це ще частіше трапляється. Але головне тут зрозуміти, що людина сама себе вводить у стан страху, недовірливості, програмує себе на біду й живе в її очікуванні, що й спричиняє нерозважливість, неуважність тощо, помилки, які ведуть до появи проблем і труднощів.
А чи впливають забобони однієї людини на оточуючих?
V
Чари розвіялися, забобони залишилися.
Казімєж Сломінський
Можливо, ви чули, що якщо розсипати сіль, то з ким-небудь посваришся? Чи справді впливає сіль, яку розсипали, на взаєморозуміння з іншими? Відповідь на це запитання можна отримати, розібравшись, як виникло це марновірство.
Кілька століть тому сіль була дорогою приправою для слов'ян. Тому той, хто її розсипав, викликав обурення з боку близьких. Так і виникла приказка: "розсипати сіль - до сварки". Але після налагодження торгівлі сіль подешевшала, і приказка втратила свій сенс і перетворилася на забобон.
Не можна розсипати сіль було також і в індіанців, бо саме сіллю вони скріплювали дружбу. Вожді під час укладення миру між племенами повинні були з'їсти, не розсипавши покладену один одному в рот сіль.
Отже, багато забобонів зручні тим, хто намагається перекладати відповідальність за свої помилки на зовнішні обставини, дії інших (людей, тварин), виправдовуючи тим самим свої помилки, які часто впливають на взаєморозуміння з іншими. Якщо в людини є намір жити в гармонії з оточуючими, то потрібно почати викорінювати зі свого світогляду багато забобонів.
А чи впливають забобони на спільну справу, колективні завдання?
VI
У тринадцяте число йому не щастило.
Не щастило і в усі інші числа.
Еміль Кроткий.
Кому п'ятниця, 13-те - звичайний день,
а кому і звичайний день, як п'ятниця, 13-те.
Степан Балакін
Часто можна чути від людей, що не будуть починати роботу в 13-те число або видавати наказ на підприємстві в понеділок.
У разі невдачі в роботі весь колектив дружно погоджується, що вся справа в нещасливому дні, числі. Але є люди, які народилися 13-го числа, живуть на 13-му поверсі тощо, але все нормально, а деякі навіть вважають вдалим саме 13-те число. Тобто, як видно, справа не в числі або дні тижня, а у ставленні людини вільному від самопрограмування на невдачу. Звільнившись від забобонів, людина відкрита для аналізу спільних справ, поведінки та результатів, готова виявити недоліки й помилки, а отже, здатна їх виправити й поліпшити результат своєї діяльності.
Людина, яка не бажає відмовлятися від забобонів, обмежує свої можливості через програмування себе на помилки. Що ж таке програмування і самопрограмування і як пов'язані із забобонами, з появою труднощів у досягненні життєвих завдань людини?
VII
Не будьте забобонні, це приносить нещастя.
Трістан Бернер.
Народ, заражений забобонами, невиліковний
і стає здобиччю шарлатанів усякого роду.
П'єр Буаст
Програмування - виконання дій у суворій послідовності в разі настання певних подій, без урахування мінливих умов і пріоритетів. Самопрограмування - це програмування самого себе на нерозумні дії (як наслідок стериотипності та відсутності гнучкості й адекватності поточній ситуації).
Шкода від підбурювання інших на програмування полягає у скоєнні помилок на підсвідомому рівні, тобто коли людина не хотіла але, а посварилася тощо.
У корені програмування лежить установка на помилкові дії, сформована часто на основі забобонів. Відмовляючись від забобонів, людина також відмовляється від багатьох програм, які не усвідомлювалися, але працювали на заподіяння шкоди людині або людям, які її оточували. Але як не дозволяти забобонам ускладнювати собі життя?
VIII
Єдині ліки проти забобонів –
це знання, бо ніщо інше не може вивести
цієї чумної плями з людського розуму.
Генрі Томас Бокль
Щоб не створювати собі проблеми під впливом забобонів, слід вчитися їх бачити в житті, розбиратися в механізмі їх виникнення.
Забобон, як і звичайна хибна думка, перестає впливати на людину, коли людина починає повністю усвідомлювати помилковість думки і чітко визначає для себе істинне судження щодо ситуації, яку вона розглядає (людина, побачивши суть явища, перестає очікувати на появу негативного).
Забобони можна розглядати, як відмову людини зрозуміти ситуацію і знайти, як кажуть філософи, причинно-наслідкові зв'язки. Наприклад, забобон - посидіти на доріжку, щоб усе було благополучно. Схоже, люди давно помітили, що за спокійних зборів у дорогу, справа вдається, а коли все відбувається на ходу - то не завжди. Але немає нічого дивного, що в метушні забувають важливу річ, потрібну в дорозі тощо. А посидівши і зібравшись із думками, можна збагнути, що ще може бути корисним у виконанні нашого плану (річ, інформація...), збільшуючи тим самим імовірність сприятливого результату нашого плану.
***
Життя людини визначається способом її мислення. Тому для людини дуже важливо знаходити помилки у своєму мисленні. А виправити помилки можна тільки виявивши мотиви вчинення і знайшовши позитивну альтернативу. Часто в корені помилок лежать забобони людини.
Звільняючись від вантажу забобонів, людина полегшує життя не тільки собі, а й усім, з ким взаємодіє.
Чим керуватися у своїх вчинках - забобонами чи знаннями - за вами.
© Колонтаєвський О.П., 2009
